Пятница, 2024-03-29, 6:30 PMПриветствую Вас Гость | RSS
Изотова Галина Владимировна
Разделы сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 15
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Опис досвіду


ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Мої учні будуть дізнаватися

 про нове не від мене;

 вони будуть відкривати

 це нове самостійно

 Моя основна задача –

допомогти їм розкритися

 (М.Песталоцці)

Згідно з Концепцією загальної середньої освіти основним завданням загальноосвітньої школи є  різнобічний розвиток індивідуальності, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; формування  в учнів бажання й уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання  упродовж усього життя; становлення в учнів цілісного  наукового світогляду, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетенцій. Останнім часом усе частіше висловлюється думка про те, що учень повинен не взагалі здобувати освіту, а досягти певного рівня компетентності в способах життєдіяльності в людському суспільстві, щоб виправдати соціальні очікування нашої держави про становлення нового працівника, який володіє потребою творчо вирішувати складні професійні завдання.

Працюючи в школі, я дійшла висновку, що досягти гарних результатів можна шляхом підвищення інтересу учнів до вивчення предмета. Саме тому я обрала проблему, над якою працюю: «Формування ключових і предметних компетентностей  учнів на уроках хімії».

Усі знають давньогрецький вислів: «Учень – не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити». Моя мета – запалити дітей, повести їх на пошук істини, знаходження невідомого.

На перший план своєї педагогічної діяльності ставлю прийоми такого характеру: як пробудити природне тяжіння дітей до знань, як стимулювати їх, щоб вони розкрили свій внутрішній світ, як подолати відчуженість, психологічний бар’єр.

«Єдиний шлях, що веде до знань,− це діяльність.» (Б.Шоу)
Сучасні дослідники проблем розвитку змісту освіти (В.Ільченко, В.Корнєєва, В.Паламарчук, С.Подмазін, О.Савченко, А Сиротенко та ін.) наголошують на тому, що головним елементом навчання є діяльність.
До основних видів діяльності, з яких складається діяльнісний компонент змісту хімічної освіти, належить: загально навчальна діяльність; пізнавальна діяльність; спеціальна (хімічна )діяльність;
творча діяльність(розв’язування завдань частково – пошукового характеру, проблемних завдань, дослідження, створення проектів); самоорганізуюча діяльність.
Провідна ідея мого досвіду -   організація навчально-пізнавальної діяльності школярів через активні методи навчання, керівництво навчальними діями учнів  та спонукання школярів до  виконання різних видів завдань та здійснення самоконтролю, самооцінювання.

 Процес формування предметних компетенцій  здійснюється за схемою: шляхи пізнання предметних компетенцій  учня → формування предметних компетенцій → систематизація → узагальнення → практичне застосування.

Такий підхід допомагає організовувати  навчання школярів таким чином, що вони стають «першоздобувачами» знань, у них формується інтерес до навчання.

Методологічну основу досвіду становлять Державна національна програма "Освіта. Україна ХХІ століття" (1993 р.). Закони України "Про освіту" (1991 р.), "Про загальну середню освіту" (1999 р.); "Концепція загальної середньої освіти" (12-річна школа) (2001 р.); Національна Доктрина розвитку освіти (2002 р.); "Концепція профільного навчання у старшій школі" (2003 р.),  теорія пізнання, особистісно діяльнісний та особистісно розвивальний підходи  до розгляду процесу навчання учнів (О.І.Пометун, О.Г. Ярошенко, Паламарчук),  які дозволили визначити статистичні риси навчання, шляхи вдосконалення його реалізації.    

Теоретична основа досвіду базується на  наукових засадах організації  навчально-виховного процесу в закладах освіти (А.М. Алексюк, В.І.Бондар, С.У. Гончаренко, М.Н.Буринська,  О.Г.Ярошенко, Л.П.Величко, О.Я.Савченко, І.С.Якиманська, П.К.Селевко, Л.В.Занкова, Д.Б.Єльканін, В.В.Давидов, А.В.Вигодський); психолого-педагогічній теорії розвитку особистості в процесі її діяльності (С.П.Богарова, Г.І.Щукіна); концептуальних засадах  спрямованої самореалізації та управління навчальним  процесом у освітніх системах (В.І.Бондар, Н.П.Наволокова, М.І.Махмутов); теоретико-методологічних та науково-методичних  засадах профільного навчання (Н.І.Шиян); розробку елементів інтерактивного навчання   у працях В. Сухомлинського, у роботах Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, О.Пометун та Л. Пироженко.

Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил. Сьогодні, на жаль, хімія не є модним предметом. І в очах багатьох дітей можна побачити байдужість до навчання. Тому вчитель повинен  будувати навчальний процес таким чином, щоб учень отримував задоволення від процесу навчання.

Необхідно осучаснити зміст шкільної хімічної освіти, показати учню значення знань із хімії в реальному житті. Для цього у зміст уроку вводжу ужиткове значення хімічних знань , глибоко розкриваю питання екології. Такий підхід до організації навчального процесу доводить учням необхідність вивчати хімію, а значить активізує їхню пізнавальну діяльність.

З метою створення творчого мікросередовища, забезпечення розвитку особистості учня, підвищення рівня його навчально-творчої компетенції обираю методи, прийоми, форми й засоби навчання, які сприяють підвищенню пізнавальної діяльності і спонукають дітей до активного навчання.

Проблемне навчання, як один із методів активного навчання, допомагає учням самостійно засвоювати зміст уроку, навчає вчитися. Саме тому до змісту завдань систематично включаю проблеми пізнавального та практичного характеру, які  стимулюють  думку учня, формулюють його інтерес до вивчення  хімії та  є ядром розвивального навчання, умовою свідомого засвоєння предмета. Матеріалом для створення проблемних  ситуацій можуть бути  хімічний експеримент, задачі, вправи, проблеми ужиткового характеру.

Наочні методи навчання допомагають  подавати інформацію з посиланням на  малюнки, діаграми, графіки, схеми та таблиці. Адже  краще запам’ятовується та інформація, яку учень не тільки почув, а й побачив. Методика використання наочних методів навчання дозволяє спрямувати  діяльність учнів на пошук та встановлення логічних ланцюжків, виробляє уміння виділяти головне, віднаходити закономірності, співставляти, аналізувати, робити висновки та знаходити розв’язання поставленої проблеми.

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення на навчальних заняттях ігрових ситуацій. «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу»(А.С.Макаренко).  Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи  вироблення практичних умінь і навичок. Ігрові ситуації  допомагають підвищити  емоційне сприйняття учнів, дозволяють уникнути перенавантаження. Перевагу надаю таким прийомам, як  гра з кубиком, «кольорова стрічка», «дерево знань», «хімічні перегони», «вилучи зайве», «хімічне доміно», «хімічне лото».

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та медіаосвіта відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів.    Виділяю основні напрямки використання ІКТ та мультимедіа:

  • демонстрація під час пояснення нового матеріалу;
  • виконання віртуальних лабораторних та практичних робіт;
  • ПК як засіб самоосвіти;
  • перевірка та закріплення знань учнів.

ІКТ мають ряд переваг: забезпечується доступ до інформації, підвищується ефективність та мотивація навчання, з’являються нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, роблять учнів більш упевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Важливим компонентом уроку є  перевірка знань, умінь і навичок учнів. Сьогодні досить актуально використовувати тестову перевірку знань. Систематичне тренування учнів у розв’язанні тестових завдань сприяє мотивації навчання, покращує рівень успішності, стимулює самостійність школярів, підвищує інтерес  до вивчення  хімії.

Практикую тестові завдання різних типів на різних етапах уроку. Серед тестів відкритої форми перевагу надаю роботі  з файлами, роботі з пальцями долоні, тест-есе, розв’язанню кросвордів тощо.

Широко використовую тести закритої форми: «експрес-тест», «вірю – не вірю», перфокарти,  «слайд – шоу» тощо. Для цього використовую програмні засоби навчання «Хімія, 9», «Віртуальна хімічна лабораторія» та інші. Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволяє за короткий час отримати об'єктивну картину рівня засвоєння учнями матеріалу, що вивчається, і своєчасно його скорегувати.

Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів  дозволяє отримати певні результати. Це дає  можливість зацікавити учнів хімією, відкинути думку багатьох учнів, що хімія важкий і незрозумілий предмет. Як результат, кожного року значна кількість моїх вихованців успішно складає ЗНО. Гарні результати показують учні на предметних  олімпіадах із хімії як у районі, так і в області. Протягом кількох років мої учні стають учасниками  обласного етапу олімпіади з хімії. У 2010 - 2013 роках учень був призером обласного етапу, двічі (2010, 2011)  представляв нашу область на ІV етапі  всеукраїнської олімпіади з хімії. Участь учнів у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН.

Головне у будь-якій справі - результат.

Моніторинг середнього річного бала учнів з хімії

Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати здібності учнів, давати дитині упевненість у тому, що вона досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання й отримувати насолоду від процесу учіння.

Формування всіх груп учнівських компетентностей пов’язане з використанням різноманітних педагогічних прийомів та методів навчання і не може забезпечуватися окремою технологією навчання, лише їх поєднання розвиває гармонійну, креативну особистість «Завдання учителя – гармонійно розвивати найбільше диво природи – людину. Майстерність учителя – пробудити любов до творчого мислення та здобуття знань.» (Ейнштейн) 

 

 

Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031